Лекція для батьків                             Фізіологічні особливості розвитку підлітка Підлітковим прийнято вважати період розвитку дітей від 11-12 до 15-17 років; він зна менується бурхливим розвитком і перебудовою організму дитини.Насамперед, - це фі зіологічне дозрівання,  яке не можливо ізолювати від соціального ряду, тоб то процесів соціалізації.В фізіології цей процес умовно поділяється на три фази:                                                                                                                                                                        1. Передпубертатний, підготовчий період;      2. Власне пубертатний період, протягом якого здійснюються основні процеси      статевого дозрівання;                                                                                                                          3. постпубертатний період, коли організм досягає повної біологічної зрілості.                                                                 Якщо співставити цей поділ зі звичними віковими категоріями, передпубер татний період відповідає молодшому підлітковому, пубертатний - підлітковому, постпубер татний - юнацькому віку.Настання підліткового віку проявляється в різкому змужнінні організму, раптовому збільшенні зросту і розвитку вторинних сексуальних ознак. У дівчат цей процес почи нається приблизно на 2 роки раніше і три ває протягом коротшого часу(3-4 роки), ніж   у хлопців (4-5 років). Цей вік вва жається періодом вира женого збіль шення сексуальних бажань і сексуальної енер гії, особливо у хлопчиків.Однак всі процеси дозрівання протікають вкрай нерівно мірно і неодночасно, причому це виявляється як на міжіндивідуальному (один хлопчик 14-15 років може бути постпу бертатним, ін ший - пубертатним,   а третій - передпубертатним), так і на внутрішньо ін дивідуальному рівні (різні біологічні системи однієї і тієї самої людини дозрівають не одночасно).Основні аспекти фізич ного дозрівання - скелетна зрі лість, поява вторинних статевих ознак і період стриб ка в рості - тісно пов'язані один з одним, як у чоло віків, так і в жінок. Під літковий вік характеризується швидким, нерівномірним ростом і розвитком організму. Від бувається ствердіння скелета, вдосконалюється м'язова система. Однак, нерівномір ність розвитку серця і кровоносних судин, а також посилена діяльність залоз внут рішньої секреції часто є причиною тимчасових розладів кровообігу, підвищення тиску, напруження серцевої діяльності, поси лення збудливості дітей, що виража ється у нер возності, швидкій втомі, запамороченнях і підвищеному серцебитті. Нервова система підлітка ще не зовсім готова витримувати сильні, тривалі подраз ники, часто перебуває під їх впливом у стані загальмованості або сильного збуджен ня.На питання про те, як впливає фізичний розвиток, включаючи конституційні особ ливості організму і темп його дозрівання, на психологічні процеси і властивос ті особ истості, відповісти нелегко, оскільки вплив природних вла стивостей немож ливо вич ленити із сукупності соціаль них умов, в яких ці властивості виявляються і оцінюються. Хоча певні гени несуть в собі програми розгортання і фізичних власти востей, і деяких особливостей темпераменту, і розумових схильностей індивіда, але, маючи справу з поведінкою і скла дними психо логічними властивостями лю дини, наука не може одно значно розділити їх генетичні і соціальні детермінанти. Криза підліткового віку та підходи до її аналізу Протягом більш як півстоліття йде теоретична дискусія про роль біологічних і соціа льних моментів у виникненні явища критичного розвитку в підлітковому віці. Істотні зміни в організмі підлітка слугу ють основою різних теорій про біологічну зумовленість кризи в підлітковому віці.При цьому слід, на самперед, згадати ідеї С. Холла (1844-1924 рр.) про те, що підліт ковий вік у розвитку особистості від повідає епосі романтизму в історії людства. Він сформулював уявлення про перехідність підліткового віку - періоду "бурі і натиску", виділив змістово-негативні характери стики цього етапу – важковихо вуваність, конфлік тність, емоційну нестійкість; визначив позитивне надбання віку - "почуття індиві дуаль ності". На думку психоаналітиків (3. Фрейд, А. Фрейд), підлітковий період співвідносить ся з генітальною стадією, коли статеве дозрівання, зростання сексуальної енергії є передумо вою порушення рівноваги між структурами особистості.Е. Шпрангер та кож розглядав цей період як кризовий. Зміст кризи полягає у звільненні від дитя чої незалежності.Ш.Бюлер акцентувала увагу на біологічному смислі пубертатного періоду,основні риси якого: підвищена чутливість, дратівливість, неспокійний і лег ко збудливий стан, фізич на і душевна слабкість, капризи, незадоволеність собою. Закінчення негативної фази характеризується завершенням тілесного дозрівання. Таким чином, психологічні зміни, що відбу ваються в розвитку особистості підліт ка, представники біологізаторського напрямку пов'язували, з процесом статевого дозрівання. У другій половині XX ст. інтенсивно почали розвиватися уявлення про роль сере довища в розвитку підлітка. Ці уявлення заперечують гіпотезу про біологічну зумо вленість, генетичну запрограмованість кризи, а на перший план виходять соціальні чинники, які визначають тривалість підліткового періоду, наявність чи відсутність кризи, конфліктів, труднощів, характер самого переходу від дитинства до доросло сті. Біологічне дозріван ня, гормональна перебудова не заперечуються, а розгляда ються як перед умова психічно го розвитку в підлітковому віці. Ці погляди можна знайти у працях Е.Еріксона, Ж.Піа же, а також культурантропологів (М. Мід, Р. Бе недикт). Останні доводили, що в примі тивних культу рах відсутня підліткова криза і пов'язані з нею міжособистісні і внутріш ньо особистісні конфлікти, ос кільки в цих культурах відсутня поляризація поведінки і обов'язків дорослого та дитини, а існує взає мозв'язок: перехід до статусу дорослої лю дини відбувається в результаті поступового навчання через процедуру ініціації. Л.С. Виготський виокремив основне новоутворення в свідомості і з'ясував соціаль ну ситуацію розвитку, при цьому зробивши висновок, що головний зміст кризи пе рехід ного періоду складає пере будова системи відносин між дитиною і середови щем. У вітчизняній психології вікова криза розглядається як цілісна зміна особистості ди тини,яка регу лярно виникає на межі стабільних періодів.Вона зумовлена вини кненням основних психологічних новоутворень попереднього стабільного періоду, які приводять до руйнування однієї соціальної си туації розвитку і виникнення ін шої (Л.С.Виготсь кий). Поведінкові критерії кризи – важковиховуваність, конфлікт ність, впертість, негати візм тощо - є необхідними, в них виявляєтьсяєдність негатив ної і позитивної сторін вікової кризи. Підліткова криза - це різка зміна всієї системи переживань підлітка, її структури і змісту. Законо мірним явищем є протиставлення підлітка дорослим і активне заво ювання нової позиції. Підліток нібито провокує заборони, щоб перевірити власні сили в подо ланні цих заборон, розширити межі, які визначають його самостій ність. Саме це зітк нення дає підлітку інформацію про себе, свої мож ливості, задо вольняє потребу в само ствердженні. Криза підліткового віку проходить три фази: - негативну (передкритичну) - фазу руйнування старих звичок, стереотипів; - кульмінаційну - фазу загострення протиріч; - посткритичну - фазу формування нових структур, побудови нових стосунків. Л.С. Виготський виокремив два варіанти перебігу вікових криз:                                    - криза незалежності, симптомами якої є впертість, негативом, знецінення дорос лих, протест-бунт, ревнощі до власності (вимога не заходити до кімнати, не чіпати нічого на столі); варіант самовизна чення "Я вже не дитина";                                              - криза залежності, симптоми якої протилежні: надмірна слухняність, залежність від старших, регрес до старих інтересів, форм поведінки; варіант самовизначення "Я дитина і хочу нею залишатися". Для розвитку підлітка найбільш сприятливим є перший варіант, однак, як пра вило, в симптомах кризи існують обидві тенденції, одна з яких домінує. Для біль шості підлітків у цей період характер ними є нестійкість настрою, фізичного стану, самопочуття, суперечливість спонукань, вразливість, депресивні переживання.

Отже, підлітковий вік - це період вікової кризи, зміст якої полягає в задоволенні під літком потреби в самопізнанні і самоствердженні через боротьбу за незалежність у від носно безпечних умовах, яка не набуває крайніх форм, при цьому кризові симптоми - це епізодичні явища, інтенсивність і способи ви раження яких різні. Особливості проя ву і перебігу підліткової кризи визначаються конкретними соціальними умовами, по ложенням підлітка в світі дорослих.